Це наймолодший напрям рок музики, який з’явився на початку 90-х років під впливом пануючого тоді панку та гранджу. Проте, на відміну від останніх, пост року притаманна значно більша естетична довершеність. Для цього напряму характерна неквапна плинність і сильно виражена атмосферність. Електрогітара у пост-роковій пісні скоріше за все буде відігравати роль фону, аніж соло інструменту, як у решті рокових пісень, що відрізняються чіткими (важкими чи не дуже) гітарними рифами. Тому попервах про людей, які грали пост рок говорили, що вони використовують рок музичні інструменти не для рокових цілей. Хоча, на мою думку, грати пост рок почали ті, кому набридло гасло «бєрі тапор – рубі хардкор». Порівняно з прогресивним роком, пост рок також є сумішшю музичних стилів. Найяскравіше у ньому виражається відтінок фольклорної музики, особливо скандинавського, та північно острівного. Великий внесок у пост рок зробили гурти з півночі: Ісландії, Ірландії, Шотландії, їхній задумливий і повільний, майже флегматичний темперамент був повністю втілений у музиці.
Якщо із виникненням прогресивного року нічого особливо не зрозуміло, бо він виник сам по собі, а назва – сама по собі, то з пост роком все набагато простіше. Вперше цей термін використав журналіст видання «The Wire» Сімон Рейнолдс у травні 1994-го року в темі номер 123, що стосувалася альбому «Hex» гурту Bark Psychosis. З тих пір цей альбом вважається найпершим пост-роковим альбомом. Найстарішим альбомом, який мені вдалося почути, і який вже мав пост-рокове звучання, був «Spiderland» гурту Slint, який датується 1991 роком. Ці два гурти, власне, і започаткували пост рок як такий. Не дивлячись на те, що «Hex» був справжньою бомбою, а зараз досі говорять, що саме Bark Psychosis дав світу пост рок, тож, не дивлячись на все це – альбом «Hex» став єдиним альбом гурту на той час (через 10 років після нього гурт зібрався знову, і, записавши одну платівку, розпався остаточно)! Очевидячки, хлопці спричинили революцію лише серед людей думаючих, перебірливих і з гарним смаком, а це, погодьтеся, найліпша риса андерграунду. Дійсно, пост рок не є всезагальним явищем. Я, будучи людиною освіченою у сфері рок музики, і маючи усі можливості пошуку в Інтернеті, про пост рок дізнався лише півтора роки тому, при чому не від своїх однолітків, а зовсім випадково.
Отже, Bark Psychosis та Slint швидко виконали своє завдання по зачинанню пост року і так же швидко відійшли у небуття, ставиш, так би мовити, невидимими мамою і татом цього музичного напрямку. Цей інерційний рух був відразу підхоплений і пришвидшений іншими гуртами, що віднайшли натхнення у їхній музиці. Згадавши про Bark Psychosis не можна оминути увагою гурт Talk Talk, який також разом з попереднім представляє в усій красі нам британську школу року. Ця група почала у 80-х роках у жанрі нью-вейв і орієнтувалася на попсове звучання. Однак у тому ж таки плідному 1991 написала перший у світі (хоча про це досі точаться суперечки) альбом, під назвою «Laughing Stock», який був концептуально пост роковим. Проте гурт великою мірою залишився за бортом еволюції напряму «пост», адже невдовзі після виходу альбому він розпався, а сам альбом не набув широкого розголосу. Я прочитав в одному ревью: «Але ж наскільки великий вплив мав цей альбом на пост рок? Здається, що ніхто не взяв жодної ідеї з цієї речі. Якщо ми перенесли б цей альбом з 1991 у, скажімо, 2007 рік, він залишався би таким самим інноваційним, так як майже ніхто не зміг наслідувати приклад їхнього стилю, тож його вплив на пост рок досить не чіткий і опосередкований.»
З рештою, сигнал на страт був даний, і десятки гуртів по всьому світу почали творити пост рок. Першими, хто підхопив нову тему у англійців були, звісно, американці. Гурт Tortoise створився на початку 90-ч у місті Чикаго, а однойменний дебютний альбом випустив у 1994. Хоча він отримав схвальні відгуки від публіки, скоро засновник гурту вийшов з його складу і був замінений на колишнього учасника групи Slint. Новий склад випустив досить непоганий альбом «Millions Now Living Will Never Die» у 1996 році. Невдовзі після цього, гурт записав альбом «TNT» (не плутати з TNT AC/DC 1975 ркоу) Його запис тривав 10 місяців, а результатом цієї роботи були 65 хвилин чистого пост-рокового звучання. Ці два альбоми зробили їх ідолами пост року середини-кінця 90-х. Схожі гурти продовжували американську лінію пост року. Серед них Godspeed You!Black Emporer, Explosions In The Sky, Do Make Say Think.
Окрім американців естафету пост року також прийняли гурти з півночі. Вони безмежно помножили атмосферну складову музичного оформлення цього напряму року. Їхні пісні іноді екстримально амбіентальні, тобто, фону в них більше ніж, власне, музики, мотиви тягучі, дуже змазані і перетікають один в інший, наче мед. В цій музиці сповна відображений неквапний північний темперамент. Пост рок із самого початку виник як атмосферна музика. Ця атмосфернісь припала до душі північанам. З-поміж усіх команд, які грали пост рок за межею полярного кола на землі північного сяйва, варто виокремити шотландський гурт Mogwai та ісландський гурт Sigu Ros.
Невдовзі, вже на початку нашого тисячоліття, під впливом згаданих гуртів, широкий творчий фронт розгорнули численні молоді виконавці, які плідно використали наданий попередниками матеріал у якості підґрунтя для подальших експериментів у напрямку «пост». Хтось із них відійшов від основної риси пост року, плинності і м’якості, і додав важких гітарних рифів, хтось навпаки – нашаровував різні атмосферні мотиви, поки в решті решт не отримав той самий класичний тягучий музичний присмак, хтось додав у свій «пост рок» електроніки. Проте, незважаючи на усе різноманіття дослідів над інструментами та вухами слухачів, усе це пагони одного рост-рокового дерева, яке усе глибше і глибше вкорінюється у сучасну культуру.
Немає коментарів:
Дописати коментар